Марина залишилася зовсім одна з маленькою дитиною на руках. Костику ледве виповнилося два роки. Чоловік Марини дуже любив випити. Вкотре він напився, заснув у кучугурі. А коли його відкопали, то з’ясувалося, що він замерз, навіть сам того й не зрозумів. Довелося Марині самій піднімати сина на ноги. Вона вдень працювала бухгалтером, а після роботи бігла на другу фірму, щоб мити підлогу. Марина рахувала кожну копійчину. Вона розуміла, що все в житті не вічне, тому намагалася відкладати гроші. Так, коли Кості виповнилося вже 20 років, Марина назбирала на дві однокімнатні квартири.
Вона купила дві квартири, ключі від першої вручила синові. А другу квартиру вирішила здавати в оренду, щоби мати якісь гроші на пенсії. Все йшло добре, Кості вже 30 років. У нього з дружиною народилося двоє дітей. Тільки ось він продовжує жити у своїй однокімнатній квартирі, яку купила мати. Костя розуміє, що місця мало, тому запропонував мамі продати дві однокімнатні квартири, щоб він міг купити квартиру побільше. Але Марина проти. Вона вважає, що друга однокімнатна квартира зараз годує її, без грошей з оренди вона жити не зможе.
Марина запропонувала синові інший варіант. Адже вона сама живе у двокімнатній. Вона може переїхати до квартири сина, а Костя з сім’єю – до її квартири. Але тут проти виступає дружина Кості. Каже, що свекрушина квартира знаходиться далеко від її роботи, і взагалі район їй не подобається. На цьому ґрунті син із матір’ю часто сваряться. До того ж кожен вважає, що правда на його боці. Костя навіть називає маму егоїсткою, бо та відмовляється прийняти його умови. Але Марина вважає, що робить правильно. Тому що самотужки все життя відклада гроші на ці дві квартири і сама має право ними розпоряджатися.