На весілля зібралося все село. Всі гості говорили про молодого фахівця, який нещодавно приїхав до міста, і перед яким схилялися усі незаміжні місцеві красуні. Але, на превеликий подив, він вирішив одружитися з простою дояркою Марією, яка була далеко не красунею, але мала золоте серце. Пліткарки в селі вважали, що цей шлюб не буде довгим, тому що молодий чоловік був надто гарний і привабливий, щоб зберігати вірність такій непоказній дівчині. Однак вони виявились неправими: Анатолій дивився тільки на свою наречену і не бачив нікого довкола. Через кілька років щасливого шлюбу
Анатолій став успішним бізнесменом, і подружжя переїхало до районного центру, де Марія влаштувалася працювати листоношою. Проте сталася трагедія, коли їхня старша дочка, Олечка, потонула в річці. Анатолій звинуватив Марію в тому, що вона не встежила за їхньою дочкою – і покинув її з молодшою дочкою Тетяною. Незважаючи на відхід чоловіка, Марія продовжувала багато працювати та піклуватися про сім’ю. Проте з роками вона ставала дедалі самотнішою і, щоб відволіктися від болю, викликаного зрадою чоловіка, звернулася до алкоголю. Її донька Тетянка благала Анатолія повернутися до сім’ї, але він відмовився, бо завів нову родину. Минули роки, і здоров’я Марії почало різко погіршуватися.
Вона пішла з роботи і проводила дні на самоті, поки одного разу Анатолій не з’явився на порозі її будинку, вибачаючись за свої минулі помилки. Марія була готова пробачити його, але Тетянка вже відмовилася мати з ним щось спільне. Незважаючи на це, Анатолій продовжував відвідувати Марію та піклуватися про неї. Він навіть запропонував влаштувати її до гарної клініки. Тетянка, як і раніше, наполегливо не хотіла прощати батька, але з роками почала пом’якшуватися. Можливо, колись вона зможе справді пробачити його, але поки що вона твердо вирішила триматися від нього на відстані.