Одного разу, коли ми з мамою пили каву на кухні, я пожар тував, що настільки відрізняюся від батьків, що з таким самим успіхом можу бути і не їхньою дитиною. Моя мати раптово замовкла і зблідла, перш ніж сказати: – Ну… я думаю, ти досить дорослий, щоб я могла тобі дещо розповісти.
Я не був схожим на своїх батьків, і я завжди знав це. У мене було хвилясте каштанове волосся, яскраво-зелені очі, що світилися на сонці, і обличчя, не схоже на жодного з них. Люди вказували мені на це двадцять два роки мого життя, але я ніколи особливо не замислювався про це, бо знав, що я біологічний … Read more