Коли мені було 40, а чоловікові 45, ми хотіли завести 3 дитини. Але в нас не виходило. Ну, ми звалили все на вік, і я подумала, та й гаразд, не ризикуватиму, адже ліkарі рекомендують наро джувати до 35. Ми прийняли одноголосне рішення – взяти дитину з дитя чого вдо ма. Коли ми пішли з чоловіком … Read more
Ми з чоловіком завжди все найкраще віддавали нашому синові Альоші. Намагалися більше працювати і збирати, щоб син зміг навчатися у кращому виші нашого міста. Коли Альоша вступив до університету, то почав швидко змінюватися. Адже так було інше оточення, і треба йому відповідати. -Мамо, тату, невже ви мене зовсім не любите? – почав Альоша. -Ну З … Read more
Із дружиною живемо як звичайна родина. Без конфліктів не обійтись, доходило і до загроз розлучення. Одне слово, типова середньостатистична сім’я. Заробіток хороший, хоча хотілося б більше. Ось сина незабаром відправимо до першого класу. А я чекаю підвищення на роботі, правда мені все й так подобається, але гроші не пахнуть, як то кажуть. Моя дружина розумниця … Read more
З чоловіком ми у шлюбі два з половиною роки. Перші півтора роки минули, як у казці. Ми не розлучалися ні на мить; мабуть, через це і виникали kонфлікти. Все почалося зі звичайних суперечок, а потім ми стали лаятися через дрібниці. Кожна сварkа була для нас серйозною, ми, бувало, могли не розмовляти тижнями. У такому ритмі … Read more
Дочка виходила заміж за хлопця із заможної родини. Ми в бруд обличчям вдарити не хотіли, тому вирішили покликати на весілля далеких родичів, які дуже багаті. За моїми розрахунками вони повинні були приїхати і вручити молодятам конверт з величезною сумою грошей. Часто цих родичів ми кликали на різні заходи, щоб отримувати хороші презенти від них. Дочка … Read more
Антонові тоді було 16 років, він ще навчався у школі, він був старшим сином Світлани, молодшому було 10. Самій Світліні було 37. В один із днів, вона дізнається, що стане молодою бабусею. -Що робити, нехай твоя Танюша тоді перебирається до нас. Не залишати її з такими родичами. Тільки, ти, будь ласка, закінчи школу. -Дякую, Мам, … Read more
Я свого батька не пам’ятаю: він кинув нас, коли я була маленькою. Навіть не дзвонив. У дитинстві я думала, що його немає в живих. Мама ніколи не згадувала його ім’я, навіть фотографії прибрала з сімейного альбому. Мама душі не чаяла, робила все, що могла, щоб забезпечити мене. Я ні в чому не потребувала, намагалася, щоб … Read more
Я нapoдилася в небагатій родині. Пам’ятаю, як в дитинстві батьки завжди економили на собі, щоб ми з сестрами отримували все найкраще. Все дитинство, я мріяла виростити і допомогти батькам. Бувало, що у матері не було грошей купити собі фарбу для волосся. Мені було cyмно, що вона ходить з сивиною, а інші матері ходять в перукарні. … Read more
Марина на вихідних, як завжди, хотіла випрати речі. Взяла брюки Слави, хотіла і їх випрати теж, залізла в кишені, може там дрібниця, а там коробочка, відкрила її, а там золоте кільце. Мимоволі думки самі полізли в її голову: -Що? Слава таки вирішив одружитися зі мною, боже і з розміром навіть угадав. — Дівчина розпливалася в … Read more
Ми з чоловіком обіймаємо дуже непогані посади, заробляємо приблизно однаково – на життя вистачає. Я ще з дитинства була привчена до того, що гроші треба витрачати з розумом. Одяг я купую на розпродажах, взуття теж. Продукти купую рівно стільки, скільки потрібно, а не стільки, щоб потім перебирати за термінами придатності. Мої діти ходять у звичайнісіньку … Read more