Моя мама вже старенька. Я пропонувала їй переїхати до мене, щоб доглядати її. Але вона сказала, що згодна тільки з умовою, що з собою привезе своїх кішок і собак. А всього їх сім! Живемо ми у невеликій квартирі на десятому поверсі. Ми не могли собі дозволити це, тому я відмовила. Але матері постійно фі нансово доnомагаю. Пенсія у неї маленька, вистачає лише на комунальні послуги. Ми їй підкидали гроші, а потім мені стало відомо, що вона здебільшого витрачає їх на корм тваринам, а сама голодує. Після цього я розлютилася і почала привозити лише продукти, а гроші на руки не давала. Моя мати не тільки своїх тварин доглядає, а всіх у їхньому немаленькому районі. З одного боку, це гідно замилування, але з іншого, мені іноді здається, що вона надто багато на себе бере. Це не лише її відповідальність. Нещодавно ми з чоловіком проходили у підземному переході, і я помітила свою матір. Вона просила милостиню. Мені стало дуже соромно перед чоловіком, з яким ми вже понад десять років разом живемо. Advertisements Він знав, що я мамі фі нансово доnомагаю і був не проти. Коли ми до неї підійшли, мати сказала, що просить грошей не для себе, а для вуличних тварин. Мені було дуже ніяково. Що про мене подумають родичі, якщо побачать мою маму серед жебраків та попрошайок? Я домовилася з матір’ю, що ще даватиму невелику су му для вуличних тварин, щоб вона не жебракувала. Мати погодилася. Але мені все одно здається, що вона не може виповнити обіцянку. Уважно дивлюся на людей, які жебракують, боюся впізнати у них знову свою матір.

– Ні, ти не працюватимеш, Наталко! – Жорстоко сказав Павло, – Справжня жінка має займатися сім’єю. У тебе достатньо домашньої роботи. Павло створив собі дуже зручний світ. Одразу після весілля він заявив дружині, що зароблятиме чоловік, а її справа – затишок і порядок. Подружки Наташі заздрили, але згодом з’ясувалося, що чоловік, який любить, таким чином, куnив її свободу.

Особливо це стало зрозуміло, коли наро дилася дочка. Виходити з дому – тільки з дозволу чоловіка, всі покуnки суворо за його вказівкою. Наташа з яскравої, життєрадісної красуні перетворилася на тривожну статую, яка постійно боя лася розчарувати чоловіка.

Її мати повністю підтримувала зятя. Наталя змирилася, і всю душу, вкладала у виховання дочки Оленки. Павло керував невеликою, але стабільною фірмою. На роботі він був душею компанії та жіночим угодником. Часто змінював ко ханок, яких ні від кого не приховував.

Єдину дочку Павло любив і балував. Він суворо питав з матері за навчання, здо ров’я та розвиток дівчинки. Донька виросла доброю, розумною, але норовливою дівчиною. Вона відмовилася вступати до економічного, як наполягав Павло, пішла до інституту менеджменту та туризму. Після закінчення поїхала на стажування до Італії, там і залишилася. Тепер вона керує російськомовним відділом великої мережі готелів.

Advertisements
Павло був у сказі, коли дочка вирішила залишитися в Італії. Після скан далу він заявив, що відмовляється спілкуватися з Оленою, а всю прови ну за те, що трапилося, переклав на Наташу.

З віком Олена почала розуміти, як жорстоко і несправедливо батько ставиться до мами. Вона кілька разів привозила її до себе в гості, і Наталя розцвітала. Жінка з подивом реагувала на комплементи розкутих італійців, тішилася сонцем і забутим відчуттям свободи, яке наповнювало її до заміжжя.

Олена вмовила матір на переїзд. Наталя подала на роз лучення і переїхала до дочки в Італію. Олена знайшла їй гарну роботу .

Leave a Comment