У мене була тітка Катя. Мама з нею не спілкувалася, чому я не знала. Але й тітка загалом не рвалася з нами спілкуватися. Я знала, що у мене є дві двоюрідні сестри – Даша та Настя. Знала, що Настя старша, а Даша навчається у медінституті. Більше мені нічого не було відомо. У моєму житті одна мить настали сkладні часи. Не ста ло моєї мами. Ми з татом ледве трималися. Я була на останньому курсі університету. Наступного дня після мого випускного не ста ло тата. Після мами я відмовилася від своєї частки у домі на користь батька, а він написав дарчу на весь дім на мене і сказав ”не вірити їм”. Я не зрозуміла, що він мав на увазі, але все з’ясувалося. Все життя, скільки я пам’ятаю, тато ніс маму на руках.
Вони були без розуму один від одного, мабуть, через це тато почекав, поки я випустусь з університету і пішов прямо до мами. Приблизно в цей час, коли я намагалася ви жити після таких уда рів долі, мені дзвонить Даша і каже: — Юль, привіт. Слухай, я у справах за тиждень приїду до Москви. Можна, ти маєш 2 дні залишитися? Я подумала, ну студентка, їй буде сkладно однієї у великому місті, тут хоч би я житлом допоможу. Заперечувати не стала, тільки-но попросила попередити за день до приїзду. Настав день Х. Даша приїхала і одразу звернула увагу на моє житло: — Непогано ти влаштувалася, сестричка, тільки, ось, чи надовго… Потім вона сказала, що нам треба поговорити сер йозно.